Історія Баранівського фарфору

Історія Баранівського фарфору

А ти знаєш історію Баранівського фарфору?

serviz2

Історія міста Баранівка, районного центу на Житомирщині, тісно пов’язана з історією місцевого фарфорового заводу. Тому головна визначна пам’ятка у Баранівці – це музей фарфору та порцеляни при місцевому заводі.

Колись слава баранівського фарфору гриміла далеко за межами Житомирщині і навіть України.

Мало хто знає, але історія місцевого фарфорового заводу «Баранівкій фарфор» нараховує більше ніж 200 років. Завод займався виробництвом фарфору та порцелянового посуду аж з 1802 року.

Досить логічно, що своєю відомою назвою, або як зараз кажуть, брендом «баранівський фарфор» цілком зобов’язаний містечку Баранівка, у якому і розташований завод.

Але і завод гідно відплатив місту за свою назву.

Незважаючи на велику кількість Баранівок та Барановок і в Україні і в Росії, кажучи Баранівка, перш за все згадують знаменитий фарфор, і кажуть саме про Баранівку на Житомирщині.

kostel

Традиційно основною продукцією фарфорового заводу були столові, чайні та кавові сервізи з фарфору. Але вироблялись і інші цікаві порцелянові вироби.

 

Історія Баранівського фарфору – засновник заводу.

 

На фото плоска тарілка оздоблена вишуканим декором із польових квітів: три симетричні квітки по борту і букет у центрі. Декор повторює вироби Корець¬кої фарфорової мануфактури, першої фабрики родини Мезер. Також відчувається вплив попу¬лярного у ХVIII столітті майсенського фарфору, під час розпису якого багатокольорові зображен¬ня рослин, квітів, фруктів, метеликів і птахів були скопійовані з ботанічних і зоологічних атласів і відрізнялися підвищеним натуралізмом.

На фото плоска тарілка оздоблена вишуканим декором із польових квітів: 3 симетричні квітки по борту і букет у центрі. Декор повторює вироби Корецької фарфорової мануфактури, першої фабрики родини Мезер. Також відчувається вплив популярного у ХVIII столітті майсенського фарфору, під час розпису якого багатокольорові зображення рослин, квітів, фруктів, метеликів і птахів були скопійовані з ботанічних і зоологічних атласів і відрізнялися підвищеним натуралізмом.

У далекому березні 1802 року Михайло Мезер, підприємливий майбутній власник та засновник фарфорової фабрики, купив землю у Баранівці спеціально під будівництво фарфорового заводу.

І, не відкладаючи в довгий ящик, в тому ж березні 1802 почалося будівництво заводу.

Сім’я Мезер відома тим, що започат­кувала перше в Україні виробництво фарфору в місті Корець.  На початку декор Баранівського фарфору повторював вироби Корець­кої фарфорової мануфактури, першої фабрики родини Мезер. Також відчувався вплив попу­лярного у ХVIII столітті майсенського фарфору, під час розпису якого багатокольорові зображен­ня рослин, квітів, фруктів, метеликів і птахів були скопійовані з ботанічних і зоологічних атласів і відрізнялися підвищеним натуралізмом.

Баранівка була обрана не випадково, а завдяки тому, що тут є особлива глина, технологічно необхідна для виготовлення виробів з порцеляни. На початку майстри порцеляни Баранівки використовували для виробництва глину, видобуту недалеко від Баранівки у селах Городище та Стара Гутка. Згодом, ще більш якісна глина була знайдена у Бутирині, що теж відносно не далеко від міста Баранівка – приблизно за півтора десятка кілометрів.

Державний імператорський герб – як знак якості.

Баранівські вироби з порцеляни, зроблені з високоякісного каоліну, швидко завоювали популярність. І незабаром слава про баранівський фарфор докотилася і до колишньої столиці Імперії. І навіть до самого російського імператора. Правлячому тоді імператору Олександру I особливо припали до смаку оригінальні та витончені вази, що прикрашали палаци деяких багатих вельмож.

4 T

У 1820-х роках вироби Баранів­ської фабрики привернули увагу імператора Олександра I. В 1825 році в С.-Петербурзі були представлені витончено розписані вази з цар­ським вензелем, за що директор фабрики був нагороджений перснем, а фабрика ПЕРШОЮ з приватних фарфорових мануфактур Російської Імперії отримала право ставити на своїх виробах Державний Герб.

Гідно оцінивши якість та неповторність Барановського фарфору, російській імператор зволів дозволити ставити на усіх порцелянових виробах Баранівського заводу державний імператорський герб. Тоді це був дуже вагомий знак якості продукції. А Баранівський фарфоровий завод отримав його першим в усій Російській імперії!

pechatt_

Через 23 роки після відкриття, у 1825 році не стало першого власника та засновника Баранівського фарфору Михайла Мезера. Завод перейшов у власність його сина. Баранівський завод освоює нові вироби, зокрема нові лінії посуду, вироблення десертних приладів, та ваз з фарфору. А у 1845 році завод у Баранівці був зданий в оренду. В цей час Баранівський завод був чи не найкращим підприємством на Поліссі.

У далекому 1880 році Барановський завод придбала графиня Грохопольска. Але недобрим результатом цієї зміни власника стало суттєве погіршення якості виробів. Одразу після цього Баранівському заводу заборонили ставити державний імператорській герб на порцеляновій продукції заводу.

 

Міжнародне визнання Баранівського фарфору.

Після 15 років занепаду у 1895 році Барановський порцеляновий завод відроджує поміщик Микола Петрович Гріпарі. Він переймається новими технологіями у виробництві порцеляни. І навіть запрошує на завод кваліфікованих зарубіжних професіоналів. На заводі дуже швидко відроджується фірмове виготовлення сервізів, порцелянових тарілок, спеціального посуду, у тому числі і для аптек. Якість виробленої на заводі продукції суттєво покращується і підприємство починає демонстрацію своїх виробів навіть на міжнародних виставках у тому числі у тогочасних економічних центрах: Лондоні, Венеції, Парижі, Римі та Барселоні.

Всесвітня виставка 1900 рік Париж

Всесвітня виставка 1900 рік Париж

Баранівській фарфор після революції 1917 року.

Після комуністичної революції 1917 року завод у Баранівці суттєво змінює стиль та художнє оформлення своєї порцелянової продукції. Звичайно, що у виробах   переважає «радянській стиль». Майже вся продукція підприємства – тарілки, сервізи, чашки, статуетки та вази – у радянському стилі та пронизані радянською символікою. В цей час на продукції і навіть на тарілках зображують серп і молот, червоних робітників і свідомих селян, червоні прапори та зірки.

serviz1

stalintarelkaM6X

Після другої світової війни асортимент продукції заводу, і ще більше розширився. На Баранівському заводі виробляли не лише посуд, а й цікаві та оригінальні спортивні кубки, маслянки, спеціальні пудрениці, коробки, сувенірну продукцію та настільні скульптури.

У 1973 році, була проведена модернізація заводу. Було введено в експлуатацію на той час. передове та сучасне обладнання.

chashka1-

Нажаль зараз Баранівській фарфор переживає не найкращі свої часи, незважаючи на те, що у 1993 році відбувалась приватизація заводу зі створенням колективного підприємства, а у 2004-у підприємство було переоформлене у товариство з обмеженою відповідальністю.

Але у 200 річній історії заводу вже були важкі часи, так що будемо сподіватись, що завод, як і раніше буде брати участь у міжнародних виставках і у США, і у Канаді, Франції, та Німеччині.

А поки що, при фарфоровому заводі у місті Баранівка діє дуже цікавий музей, у якому представлена історія заводу, через яку є можливість прослідкувати і історію Баранівки та історію України.

 

3 Комент. to “Історія Баранівського фарфору”

  1. Артем коментує:

    Добрий день, до кого можна звернутися, є бажання взнати вік порцелянового гарнятка зробленого Баранівською фабрикою.. є контакти музею в м.Баранівка? Дякую!!

  2. Інна коментує:

    Добрий день. Чи працює ще завод чи можна купити сервізи тощо, можливо при заводі є магазин?Дякую

    • admin коментує:

      Добрий день. Нажаль завод вже давно не працює, лишився лише музей фарфору.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *